Псалом 72.

Псалом 72 – Правління Праведного Царя

Молитва за Царя – Його Справедливість

«Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого, хай він праведністю судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю! Нехай гори приносять народові мир, а пагірки праведність. Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!» (1-4).

Які якості чинять царя великим? Є деяке число правителів, які здобули титул «великий», серед них Александр Великий Македонський, Фрідріх Великий Прусський, Ірод Великий Ізраїльський. Чому історики називають цих мужів «великими»?

Три століття до Христа Александр Македонський здобув імперію більшу за всі колишні імперії до нього, захопивши територію від Греції до Індії. І завоював він це все зі швидкістю, якою ще ніхто до нього не робив цього раніше, за якихось три-чотири роки. Хоча він і помер у своїх 33, його імперія ще століттями впливала на історію світу.

Фрідріх Прусський вивів своє королівство до найвпливовіших позицій в Європі кінця 18-го сторіччя, шляхом ведення різноманітних воєнних кампаній та реформування системи державного управління. За часи його правління територія Бранденбурзько-Прусського королівства збільшилась у двічі.

Ірод Великий був найбагатшим і найбільшим будівничим стародавнього Ізраїлю, більшим навіть від Соломона. Однак, він був найжорстокішим і найлукавішим правителем Ізраїлю. Для набуття і збереження влади він стратив немовлят Віфлеєму, трьох своїх синів та одну з десяти своїх дружин.

Здається, що для того, щоб якийсь правитель отримав титул «великий», йому потрібно загарбати якомога більше землі та вбити кожного, хто стоїть на його шляху. Для світу наскільки великим є цар залежить від того, скільки території він загарбав і як довго тривало його правління. Царі, яких світ називає великими, були великими в егоїзмі та жорстокості. Вони будували свої царства, гноблячи і вбиваючи інших.

Однак, відповідно до Божого Слова те, що робить царя справді великим, це праведність і справедливість. Виняткова характеристика царства Месії, характеристика яка виокремлює це царство від всіх інших великих царств, це справедливість. Його правління не ґрунтується на капризній владі, а на справжній праведності.

Праведність Христового правління відображається двома способами. По перше, є справедливість Євангелія, через яку Христос дає Своєму народові прощення і вічне життя. Євангельське проголошення є справедливим, бо Христос повністю заплатив за всі гріхи.

По друге, справедливість закону також існує, справедливість через яку Христос розбиває ворогів Його народу та всіх тих, хто зневажає Бога. Це проголошення засудження також буде справедливим, бо засуджені відкинули Боже прощення і заслужили своїми гріхами собі прокляття. Останнього дня, коли Христос запросить тих, що по Його правицю, вспадкувати життя, а тих, що по лівицю, засудить до проведення вічності у пеклі з дияволом і його ангелами, виповниться досконала справедливість.

Бідні, які згадуються у псалмі та отримують справедливість від царя, це бідні духом, які каються в своїх гріхах, саме ті, про яких каже Спаситель у Нагірній проповіді. Бідні духом можуть бути і матеріально бідними, але не всі матеріально бідні є бідними духом.

Продовження в аудіо...