Християнські Проповіді

У цій проповіді пастор Андрій розглядає рівнинну проповідь Ісуса з Євангелія від Луки та показує, що означає бути християнином на дорозі життя. Через блаженства Спаситель навчає своїх учнів про три ключові ознаки духовного життя: вбогість духом, засмучення заради гріха, голод і спрагу праведності.

Проповідь подає яскраві біблійні приклади, якими є сотник з Капернаума, вдова з Наїну та навіть Іван Хреститель. Їхні історії пояснюють, ...

У цій проповіді розкривається велика біблійна таємниця, про яку апостол Павло говорить у Посланні до Ефесян: таємниця Христа і Церкви. Через образ шлюбу проповідь показує Божу любов до людини як любов вірного чоловіка до своєї нареченої.

Пастор проводить слухача від ранньої церковної традиції святкування Богоявлення до глибокого біблійного образу шлюбу, який проходить через усе Святе Письмо. Від історій пророків Осії та Єремії, чере...

У цій проповіді пастор розкриває глибокий сенс слів Ісуса: «Так годиться нам виповнити всю праведність», сказаних під час Його Хрищення в Йордані. Йдеться не про людську «правду», а про праведність як досконалий і повний взаємозв’язок із Богом, якого Бог вимагає від людини, але якого жодна людина не здатна досягнути власними зусиллями.

Проповідь послідовно показує безвихідь людських спроб заслужити Боже схвалення через діла, моральн...

Ця проповідь зосереджує нашу увагу на перших віршах Послання до євреїв і відкриває таємницю Різдва як остаточного Божого об’явлення. Бог, Який колись промовляв до людей через пророків, у ці останні дні заговорив до нас через Свого Сина. Немовля, що лежить у яслах, є не просто знаком Божої близькості, а сяйвом Його слави, образом Його істоти і Творцем усього видимого й невидимого.

Через особисту пастирську історію проповідь ставить п...

Ця різдвяна проповідь розкриває глибину Божого об’явлення у світлі Послання апостола Павла до Римлян 8:28–32. Народження Ісуса Христа показує нам не лише Божу близькість, але й Його остаточне рішення бути за нас і замість нас. У віфлеємському Немовляті Бог проголошує Свою вічну любов, вірність і готовність віддати найдорожче заради спасіння грішників.

Різдво тут постає як початок великої жертви, шлях від ясел до Хреста, на якому Агн...

У цій проповіді ми розглядаємо свідчення Івана Хрестителя з Євангелія від Івана 1:19–28. Представники єрусалимського синедріону запитують Івана, ким він є насправді: Христос, Ілля чи Пророк. Його відповідь проста і смиренна: він лише голос, що кличе в пустелі й готує дорогу для Господа.

Проповідь відкриває значення служіння Івана Хрестителя як передвісника Месії, приклад глибокого смирення та вірності своєму покликанню. Іван не прий...

У цій проповіді ми зупиняємося на словах Ісуса з Євангелія від Матвія про Івана Хрестителя та Царство Небесне. Христос називає Івана найбільшим серед народжених від жінок, але водночас говорить, що найменший у Царстві Небесному більший від нього. Що означають ці парадоксальні слова і як вони відкривають нам суть Божого Царства?

Проповідь торкається людських сумнівів Івана Хрестителя, його в’язниці, очікувань суду і Божої відповіді ч...

У цій проповіді пастор відкриває другу главу пророка Ісаї, де звучить величне слово про гору Господню, до якої зійдуться всі народи, щоб навчитися Божих шляхів. Пророцтво, повторене і Михеєм, веде слухача до серця Божої обітниці: Месія прийде, Божий план спасіння відкриється в Ісусі Христі, а Його діло стане найвищою точкою історії.

Проповідь пояснює, як Ісая бачив майбутні події як одну вершину: перший прихід Христа, епоху Церкви т...

Ця проповідь продовжує мандрівку через двадцять четвертий розділ Євангелія від Матвія, де Христос відкриває учням таємниці останніх днів. У центрі проповіді стоять слова про затемнення небесних світил, появу знаку Сина Людського та прихід Господа у силі й славі.

Пастор пояснює, чому другий прихід Христа буде очевидним як блискавка, що освітлює небо, та як анголи зберуть вибраних з усіх країв землі. Через образ смоківниці проповідь п...

У цій проповіді пастор переносить слухача у вечір вівторка Страсного тижня. Ісус виходить із величного храму, коли учні звертають увагу на його красу, а Господь промовляє пророцтво: «Не залишиться тут каменя на камені». З цієї миті починається Його велика Оливна бесіда про руйнування Єрусалима і про ознаки останніх днів.

Проповідь пояснює Христове застереження «стережіться, щоб вас ніхто не звів» і відкриває, чому в останні часи з’я...

Ця проповідь розповідає дві зворушливі історії, які переплітаються у Євангелії від Марка - зцілення жінки, що 12 років страждала від кровотечі, та воскресіння 12-річної доньки Яіра. Через них Христос відкриває силу свого слова, яке дає не лише тілесне, а насамперед духовне життя.

Ісус говорить три прості, але всесильні речення:

«Дочко, віра твоя спасла тебе…»

«Не лякайся, тільки віруй.»

«Таліта, кумі — дівчинко, кажу тобі, встань!»

Кожн...

Ця проповідь розкриває серце Реформації - відкриття Мартіна Лютера, що Божа праведність не є тим, чого Бог вимагає від нас, а тим, що Він дарує нам через віру в Ісуса Христа.

Апостол Павло говорить: «Я не соромлюсь Євангелія, бо воно сила Божа на спасіння кожному, хто вірує.» Саме ці слова звільнили Лютера від страху перед гнівом Божим і відкрили йому істину Євангелія: людина виправдовується не ділами, а благодаттю через віру.

Пропов...

Ця проповідь відкриває сенс відомих слів Ісуса, сказаних у відповідь на пастку фарисеїв: «Віддайте кесареві кесареве, а Богові Боже.» Христос нагадує, що ми живемо у двох царствах: земному й небесному. Держава має право на наш податок, шану та послух, але Бог має право на все наше серце, душу, віру й життя.

Проповідь пояснює, що справжнє християнство не зводиться до зовнішньої порядності чи законослухняності. Бути добрим громадянино...

Проповідь розкриває слова Ісуса до самарянки: справжнє поклоніння не тримається за місце, обряд чи форму - його серце в Дусі та в Правді. Через історію Ізраїлю бачимо, як диявол зводить поклоніння до порожньої релігійності: золотий телець, «жертви з вадою», обряд без серця. Але з приходом Месії тіні Старого Заповіту сповнились: ми маємо свободу у формах, та незмінну сутність, довіру Євангелію і слухняність Божому Слову.

Це не «наша ...

Ця проповідь пояснює одне з найглибших вчень Ісуса: як діяти, коли брат у Христі згрішив. Господь показує не схему покарання, а шлях любові, що веде до покаяння і відновлення спільності.

Ісус навчає: спершу звернись до брата наодинці, з лагідністю, не для осуду, а щоб повернути його до правди. Якщо не послухає, залучи свідків, а потім, у крайньому разі, скажи Церкві. Мета завжди одна - не покарати, а “придбати брата”. Коли ж людина ...

Ця проповідь на основі Євангелія від Матвія 22:1–14 відкриває перед нами притчу про весільну гостину - глибоку історію про Божу благодать і відповідальність людини перед Ним. Ісус розповідає її напередодні Своїх страждань, нагадуючи: Його місія - не похорон, а весілля, де Сам Божий Син є Нареченим, а Його наречена - Церква.

Господь запрошує всіх на Свій небесний бенкет: юдеїв і поган, «злих і добрих». Але не всі відповідають. Одні з...

Ця проповідь на основі Ісаї 44:21–23 - це потужне нагадування про Божу вірність, милість і прощення. Бог звертається до Свого народу: «Пам’ятай про це, бо тебе Я викупив». Він не подібний до бездушних ідолів, створених руками людей. Він живий, мислячий і люблячий Бог, Який не забуває Своїх дітей і не відмовляється від обітниць, даних Аврааму, Ісааку та Якову.

Проповідь веде від слів Ісаї до Євангелія - до Ісуса Христа, Який здійснив...

Ця проповідь на основі Псалма 40:1-3 розкриває силу пісні, яку Бог вкладає в серця Своїх дітей. Від пісень Ізраїлю після переходу через Червоне море до співу Анни, Давида і псалмів, що звучать у храмі, ми бачимо, що Бог завжди давав Своєму народу слова для хвали і в часи радості, і в часи випробувань.

Псалми вчать не лише співати, а й довіряти, каятися, прославляти і радіти в Господі. Вони вказують на обіцяного Месію - Сина Давидово...

У проповіді звучить головна істина зі слів Господа: «Я навіки живий!» (Повторення Закону 32:40). Вона нагадує нам, що смерть - не кінець. Бог називає Себе Богом Авраама, Ісака і Якова навіть тоді, коли їхні тіла вже давно були поховані. Це означає: для Нього вони живі, бо душа продовжує існувати.

Проповідь простежує, як Святе Письмо описує смерть віруючих - вони «прилучаються до своєї рідні». Це не кінець, а перехід у життя з Богом....